Ексклюзивні художні вітражі «під ключ» для вашого інтер’єру! Історія вітражів Тіффані. Роль жінки Порівняння вітража Тіффані з вітражами в інших техніках
Виготовлення художнього починається з виготовлення ескізу. Ескіз розробляється з урахуванням крихкості скла і всіляких прийомів його обробки. Наприклад, неможливо простим склорізом вирізати деталь з внутрішнім кутом, для цього знадобиться лобзик, і ця деталь буде свідомо слабким місцем даного вітража. Довгі і вузькі деталі мають особливість лопатися в найвужчому місці, тому заздалегідь, при виготовленні ескізу потрібно враховувати ці та інші особливості скла. Так само потрібно враховувати максимально допустимий розмір вітража (залежить від способу установки) і передбачити поділ вітража на фрагменти. Не варто забувати, що при великій різноманітності відтінків і фактур художнього скла, не всі кольори на папері можна підібрати в стеклах і враховувати це при підборі скла. Після виготовлення ескізу, він переноситься на «картон». «Картоном» на мові вітражистів називається ескіз, намальований чорним контуром на білому папері, в натуральну величину. На «картоні» зазвичай вказують всю необхідну майстру-вітражистів інформацію: розподіл деталей за кольорами, яким боком скла (лицьовій або виворітного) викладати певні деталі, також, якщо в даному ескізі має значення напрямок малюнка скла, на таких деталях вказують напрямок.Після цього деталі вітражу нарізаються вручну або за допомогою спеціальних пристосувань і верстатів в суворій відповідності з ескізом. Далі вирізані деталі необхідно обробити (обточити) на шліфувальної машинки. При остаточній підгонці деталей вітража, необхідно враховувати, що між деталями повинен залишатися мінімальний зазор, який забереться за рахунок обмотування деталей мідною фольгою (Фойлом). Так само необхідно звернути увагу на дотримання основних ліній (що б не було уступів). Для того що б був виготовлений точно в розмір, і не розповзався при пайку, вітраж по периметру обмежують жорстко зафіксованими прямими рейками (прямокутний ескіз). Після того, як всі деталі обпилено і підігнані, слід перевірити весь вітраж на предмет відповідності колірній гамі згідно ескізу, якщо якісь деталі не підходять, їх необхідно вирізати заново.
Потім кромку деталей обмотують мідної самоклеящейся фольгою. Існують різні розміри фольги по ширині. Вибирати підходящу фольгу необхідно виходячи з товщини скла, використовуваного при роботі. Фольга повинна рівномірно наклеюватися на кромку деталей і при цьому рівномірно загинатися за краї, кінці мідної стрічки повинні заходити один на одного на кілька міліметрів. Що б фольга більш щільно і рівно прилягала до деталі, використовують спеціальну пластикову лопатку. Зверніть увагу на те, що чим точніше буде здійснена підгонка деталей, тим акуратніше і витонченіше будуть шви і тим вищою буде міцність вітража.
Перед паянням, шви деталей необхідно обробити паяльною кислотою (флюсом). Потім за допомогою паяльника і припою вітраж пропаивают точкової паянням (як правило, в кутах і місцях стику деталей), а потім пропаивают вітраж вже цілком по обидва боки. Вся складність даного процесу полягає в навичках майстра. Паяльник вести треба рівномірно не зупиняючись, щоб уникнути розтріскування деталей від перегріву.
Після пайки, вітраж ретельно промивається і висушується, потім шви вітража патинують спеціальним складом (патиною) для додання швам вітража необхідного кольору. Далі вітраж знову ретельно миється, сушиться і при необхідності шви натираються спеціальним складом, який перешкоджає окисленню швів. Так само при необхідності вітраж вставляють в латунну протягання по периметру.
Установка вітража тиффани
Виготовлення та монтаж вітража
Філософія вітража Тіффані
З розвитком промисловості в кінці 19 століття з’явилася можливість повністю приручити непідвладне до тих пір скло. Техніка вітража, яка існувала до Тіффані, була негнучкою, консервативної і громіздкою. Геніальний художник зумів зібрати в один комплекс по роботі зі склом:Частина з технологічних нововведень Тіффані винайшов самостійно, частина перейняв від попередніх поколінь, а й активно користувався найсвіжішими на той час розробками. Власне, з кінця 19 століття мало що змінилося в обробці і декоруванні скла.Але найголовніше, за що ми повинні бути вдячні Тіффані – вітраж, як недоторканне твір мистецтва, залишився в минулому. Художнику вдалося вивести вітраж з, буквально, віконних рамок і поселити його в звичайних предметах побуту і побуту. Це могли бути вітражні журнальні столики, знамениті абажури Тіффані, музичні інструменти, телефони і дзеркала. Фантазія майстра не знала меж і його майстерня постійно захлиналася від замовлень.